TrashTank
"Можно выклянчить все! Деньги, славу, власть, но только не Родину… Особенно такую, как моя Россия"
изображение

Координатор группы «Информационное сопротивление», депутат от партии «Народный фронт» Дмитрий Тымчук заявил, что ВСУ готовы в пятидневный срок разгромить сопротивление ополченцев ЛДНР и выйти к российским границам. По словам нардепа на украинской стороне перевес по всем возможным критериям, в числе которых количественное, качественное и техническое превосходство ВСУ над силами ополченцев. Силы ВСУ даже избыточны и на каждого ополченца приходится 3 бойца украинской армии и единственное, что останавливает Киев от начала наступления – это «Минские соглашения». Говоря про качественную составляющую, нардеп отметил высокий уровень боевой и специальной подготовки и морально - психологические качества личного состава ВСУ, ополченцев же он назвал «люмпенами» - деклассированными элементами, которые не могут эксплуатировать технику и использовать вооружение. (С)

Самым уязвимым участком обороны ДНР Тымчук назвал Новоазовский район на юге республики. «Увидев ожесточенное сопротивление Вооруженных Сил Украины, российское командование - прежде всего, командование территориальных войск Южного военного округа Российской Федерации, которое, по сути, и командует этими двумя корпусами, через них корпуса на Донбассе замыкаются на российский генеральный штаб - они дико испугались. Испугались, что украинская армия после отражения наступления боевиков в районе Донецка просто перейдет в контрнаступление - и тогда мало не покажется!», - подчеркнул Тымчук. (С)

«Они до одури, дико опасаются встречного либо даже превентивного наступления ВСУ», — считает Тымчук. По мнению Тымчука, киевским силовикам пригодятся 5-6 дней на прорыв в Донбассе, этот срок может и сократиться при «оптимистичном сценарии». Как полагает Тымчук, единственной помехой на пути ВСУ являются Минские соглашения, а Киев стал «заложником» «нормандской четверки». «Любые попытки провести силовую операцию вызовут крайне нехорошую реакцию, сначала у ФРГ и Франции», — посетовал депутат. При этом он добавил, что «главное — не проскочить границу»

Причем, подобное мнение озвучил не только Тымчук, но и бывший лидер запрещенного в РФ «Правого сектора», а ныне партии «Державницька ініциатива Яроша»:
«Сейчас мы восстановили Вооруженные Силы, хотя, конечно, еще не достигли того, чего бы хотелось. Свою тактическую роль «Минск» выполнил и я считаю, что нужно искать новые международные форматы. Провести в свое время, когда мы будем готовы, мгновенную военную операцию в восточных оккупированных районах Донецкой и Луганской областей — это нам под силу. Главное, чтобы на то была политическая воля

«Я тільки власне з самого «передка», з однією бригадою пройшовся, подивився – хлопці відмінно себе почувають, техніка вся в нормальному стані. Всі готові захищати Батьківщину до останнього подиху і звільняти територію від іноземних загарбників. У Генштабі у мене дуже конкретне функціональне завдання. Я координую діяльність добровольчих формувань і командування Антитерористичної операції.

Професійний рівень дуже високий, підрозділи Української добровольчої армії – одні із найбоєздатніших на фронті, і існує УДА тільки завдяки добровільним пожертвам. Якби не війна, ми б волонтерський рух до такого рівня не підняли. Допомагали і прості громадяни, і люди, які у нас володіють всілякими компаніями та важелями впливу на економічну і фінансову ситуацію. Крім великої допомоги сформованих волонтерських організацій, як «Донбас SOS», підтримували «Епіцентр», мережа супермаркетів «АТБ», особисто її співвласник Геннадій Буткевич. Тож тільки за рахунок таких людей і компаній, як «АТБ», вони вже три роки воюють і добре воюють.

Пам’ятаю, як ми сотнями закуповували форми, каски, бронежилети тощо – обсяг допомоги величезний. Потреби в принципі не міняються. Це, як правило, легкові машини для пересування фронтом. Дуже часто, навіть, у командирів бригад ЗСУ, батальйонів немає хорошого транспорту. Військова техніка – і танки, і БМП – на превеликий жаль, часто випуску 60-70-х років минулого століття. Хлопці, звичайно, їх доглядають, але зрозуміло, що це техніка іншого покоління. Не секрет, що є проблема некомплекту особового складу. Тобто, незважаючи на те, що матеріальне забезпечення військовослужбовців зараз доволі непогане, у порівнянні з колишніми роками і тилом, при тому всьому люди не дуже йдуть у Збройні Сили. В іншому хлопці забезпечені доволі непогано. Хотілось б більше, але економіка України не в найкращому стані, і ми це прекрасно розуміємо.

На сьогоднішній день Українська добровольча армія – це штаб армії з багатьох управлінь, 5-й і 8-й окремі батальйони, окремі легкопіхотні загони «Волинь», «Вольф», «Чорний туман», медична служба – батальйон «Госпітальєри» та управління військової розвідки, плюс загони територіальної самооборони, які ми активно розбудовуємо в тилових областях. Тобто це доволі об’ємна військова система. На моє глибоке переконання, така структура, як добровольча армія, і це показує практика європейських країн, - один із вагомих факторів національної безпеки і оборони. А для нашої, воюючої країни, коли маємо таку імперію поряд з собою, це дуже і дуже важливо.

Загальне ставлення до «Мінська» у мене негативне, бо якщо його імплементують у життя держави, ми отримаємо поразку на всіх рівнях і демонтаж держави як такої. Але знов ж таки, події під час Іловайська, після Іловайська примушували дипломатів, головнокомандувача до підписання якихось документів, бо стан ЗСУ тоді був справді плачевний. Зараз ми відновили наші Збройні Сили, хоча, звичайно, ще не досягли того, чого б хотілося. Свою тактичну роль «Мінськ» виконав, і я вважаю, що потрібно шукати нові міжнародні формати, адже цей не працює. Безумовно необхідно максимально посилювати політичний тиск на Росію.

Але розрахунок наш має бути, в першу чергу, на силу українського народу, на силу наших Збройних Сил, інших державних силових і недержавних силових структур. Я розумію, що Крим у військовий спосіб після того, як Росія перетворила його на величезну військову базу, звільнити буде важко. Але провести, у свій час, коли ми будемо готові, миттєву військову операцію по східним окупованим районам Донецької та Луганської областей – це нам під силу. Головне, щоб на те була політична воля і ми готувалися до цього, а не думали, що прийде хтось і нам допоможе.

Якщо подивитись на Революцію, всю війну, то націоналісти завжди тримали «перед» скрізь, червоно-чорні прапори і зараз майорять над частиною моїх підрозділів. Не треба плутати ідеологію і партійні структури або конкретних людей, які можуть заробляти позитив або великий негатив. Це завжди так було. Націоналізм – єдине майбутнє для України, він вкорінений в наш народ і в історію нашої держави. У нас є таке націоналістичне формулювання – українська нація народилась тоді, коли перша крапля червоної української крові впала на чорний український ґрунт.

Українському націоналізму вже тисячі років. І його формули дуже зрозуміло і змістовно висловив в поетичній формі Тарас Шевченко: «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля». Політичну форму дав Донцов, Міхновський, Бандера, Стецько та інші. Це тяглість із покоління в покоління української нації, а як його там починають інтерпретувати – справа десята, все одно націоналізм жив, живе і буде жити. Націоналізм має дуже велику перспективу.

І те, що хлопці, які займаються партійною політикою, об’єднуються, це теж позитивно. Вони зробили перший крок – Національний корпус, «Правий сектор», організації об’єдналися більш дрібніші. З великою радістю ставлюся до таких речей. Хоча, думаю, що все ж таки зараз в умовах зовнішньої агресії Україні потрібне більш широке об’єднання. Куди входили б і консерватори, і ліберали, і націоналісти, і інші. Нам протистоїть тоталітарна імперія, тому тільки об’єднаними силами ми можемо її перемогти.

Я не говорив про політичну партію ні тоді, ні зараз. Йшлося про громадсько-політичний рух, який, якщо нам вдасться, ми створимо. Хоча наголошував, що для мене як було, так і залишається, в пріоритеті – захист України. В «ДІЮ» в основному входять хлопці, які були на передовій, очолює її Андрій Шараскін, позивний в нього «Богема», один із хлопців, які гідно повоювали і були направлені в тил власне для такої діяльності. Основним завдання цієї громадської організації є допомога фронту – залучення людей, волонтерських ресурсів, з чим вона успішно справляється.

Наприклад, одна з найуспішніших акцій – це проведення рішень обласними радами, якими добровольців визнано учасниками бойових дій. Завдяки цьому наші хлопці не тільки з УДА, а й з інших батальйонів, отримали такий же соціальний пакет, який мають військовослужбовці ЗСУ – учасники бойових дій. Поки немає виборів, все йде, як має йти.

Я пообіцяв своїм виборцям, що зроблю все, щоб не впустити війну на округ, який межує з Донецькою областю. Я чесний перед ними. На жаль, ті законопроекти, які пробуєш розробити, вносиш, практично нереально втілити в життя, тому що у мене не має ні фракції, ні депутатської групи. Так лежать тисячі законопроектів. Треба займатись тим, до чого душа лежить, і що найбільше приносить користі державі. Я в даному випадку сконцентрований на захисті України.

Сучасна політична еліта не дуже державницька, немає політичних лідерів, з якими б я разом пішов на барикади. Українські політичні еліти занадто дискредитовані. Перетасована політична колода, яку нам пропонують майже 26 років незалежності ні до чого доброго не доводить. Ця влада не спромоглася запропонувати нашому суспільству стратегію розвитку країни, і це найбільша проблема. Плюс у владі дуже багато бізнесменів, а це ніколи позитивно не впливає на ситуацію, бо вони думають спочатку про свій бізнес, а потім про державу.

Разом з тим, я не думаю, що можливий Третій Майдан, не бачу передумов. Хоча в історії України і людства часто революційні події трапляються несподівано. Сірничок якийсь спалахує і потім зносить весь політичний режим. Але на передовій, серед офіцерів я точно не бачу подібних настроїв. Один показовий приклад нещодавно бачив – командир однієї бригади каже мені: «Якщо хтось буде закликати на третій майдан, вилізу на танк і роздушу». Він патріот, три роки на війні, але розуміє, що вийдуть не ті, хто хоче принести щастя державі. Організаторами стануть проросійські сили, які є агентами впливу Кремля». (с)Дмитро Ярош

А также еще один деятель: Очередной рецепт «возвращения» Крыма и Донбасса представил украинский дипломат Богдан Яременко: «В России не существует ответственного отношения власти к потребностям человека. Они скорее сделают свой народ нищим, который будет погибать в глупых войнах, но сопротивляться до последнего. Должны создать механизмы выкачивания денег из врага, который бы приводил к ещё большим потерям. Надо довести их до такого уровня истощения, когда наши силовые попытки вернуть Крым не будут встречать сильного сопротивления. Как это было в 2014 году. Это реалистичное задание, над которым должна работать вся страна».

Как будто идет прощупывание почвы насчет отмены "Минской зрады". А вот что потом - опять полезут в котлы вариться или что-то новое придумают?..

АПД А вот и Костя Гришин подключился:
Еще в марте «бойцы блокадного фронта» Семена Семенченко приезжали в Конотоп, с целью организации блокады грузового сообщения между Украиной и Россией. Теперь они появились там вновь. Семен Семенченко провел смотр «войскам» и выдвинул ультиматум власти. Либо она за неделю отказывается от импорта из России угля, а затем и минеральных удобрений, либо они начинают блокаду крупнейшей станции Украины в «московском направлении». Что будет дальше, предсказать несложно. Будут очередные проблемы в экономике, которые приведут к падению макроэкономических показателей страны. Зачем, в этом случае, «патриоты» это делают? Нет, не только ради денег с контрабанды (хотя и этот аспект для них важен). Петр Порошенко и подконтрольный на сегодня Семен Семенченко, наносит удары по своим конкурентам: Ринату Ахметову и Дмитрию Фиратшу, которые у ныне действующего президента стоят следующими в списке на потерю политического влияния в стране. По итогу он должен остаться один на украинском политическом Олимпе. И ради этой цели он готов на все. Какое ему дело до проблем в экономике страны? Это такие мелочи, на фоне потенциальных перспектив. Так что ждем

@темы: на подумать, есть мнение, Украина, Россия, ЛНР, Европа, ДНР, Вопрос залу